Чим буде займатися Інститут нацпам'яті у Харкові

Презентація Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського національної пам'яті відбулася в найбільшому після столиці місті України. Про «бандеризацію» знову ніхто не говорив.

Чим буде займатися новий підрозділ УІНП – про це розповіли його співробітники на прес-конференції 4 вересня. Повідомляє Kharkiv Today.

"Тактично – це кілька напрямків: моніторінг процесу декомунізації, власні проекти, спрямовані на дослідження та репрезентацію локальних сюжетів, інформаційна та організаційна підтримка продуктів УІНП на місцях," - повідомила під час прес-конференції Марія Тахтаулова, яка очолила відділ у Харкові.

 
Учасники прес-конференції

"Якщо говорити про стратегічне бачення, то це – органічне поєднання локального із загальнонаціональним," - так характеризує місію регіональних представництв УІНП Тахтаулова.

"Сьогодні усе більш актуальним стає врахування регіональних особливостей і тісніша співпраця з регіонами," - додав заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

Історик каже, що з появою Інституту нацпам'яті Україна дала оцінку злочинам тоталітарних режимів – як нацистського, так і комуністичного і намагається подолати історичні міфи, які досі функціонують у колективній пам'яті українців.

Інститут нацпам'яті активізує свою діяльність в регіонах. Північно-Східний відділ став першим серед новостворених регіональних представництв. Він охоплює Чернігівську, Сумську, Харківську, Полтавську та Луганську області. Наразі такі відділи створені також у Вінниці та Дніпрі. Незабаром з'являться представництва УІНП у Львові та Одесі.

"Для популяризації українського минулого Український інститут національної пам'яті створює виставки, настольні ігри, відеороліки, видає книжки. Таким проектом, який дозволяє по-новому подивитися на минуле є і презентація музичного альбому "Пісні Української революції" гурту "Хорея Козацька", - говорить Володимир Тиліщак.

 
Презентація альбому "Пісні Української революції" гурту "Хорея Козацька" відбулася у органному залі Харківської обласної філармонії
 
Аншлаг

Презентацією цього альбому у Харківській обласній філармонії завершилася презентація УІНП у Харкові.

Найближчим часом у Харкові відкриють виставку "Фактор Свободи". Наприкінці вересня відбудеться методичний семінар для викладачів та вчителів. Також філія УІНП перейматиметься питаннями декомунізації, серед яких – незаконне перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект маршала Жукова.

Марія Тахтаулова заявила:

"Зараз можу повідомити, що справа знаходиться у Харківському окружному адміністративному суді. П'ять позовів об'єднані в одне провадження і питання стосовно його судового розгляду у звичайному режимі залишається відкритим: поки йде мова про письмове провадження.

Також триває розслідування Нацполіції стосовно рішення Харківської міської ради.

Днями виникло питання щодо встановлення дошки Юрію Шрамку. Людина 20 років працювала у КГБ на керівних посадах і у відповідності із Законом не може бути увічнений…

Також є багато питань щодо метрополітену. З ними також контактуємо, сподіваємося на розуміння і виконання закону".

Відео прес-конференції доступно на facebook-сторінці УІНП.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.