На Сумщині відкрили відреставрований командний бункер Люфтваффе. ФОТО

На території Конотопського «Музею авіації» відбулося відкриття відреставрованого німецького командного бункера. Таких у світі всього два.

Про це повідомляє "Трибуна".

 

Німецький командний бункер, який розташовано на території музею, був збудований в часи Другої світової війни під час окупації нацистськими військами Конотопу. Його створили для забезпечення захисту німецького командування під час авіаційних нальотів радянських військ.

Цей бункер є унікальним, адже загалом в світі збереглися два подібних укриття – це "Бункер оборони Кенінгсберга під командуванням Ляша" та вищезгаданий бункер у Конотопі.

Загалом у ньому розміщувався резервний командний пункт. Також там була кімната командування, радіовузол, резервна дизель-генераторна, кімната відпочинку особового складу та приміщення для збереження документів. Бункер був забезпечений індивідуальною вентиляцією та опаленням.

 

Наразі виставка побудована за хронологічно-тематичним принципом: "Довоєнної історії аеродрому та Конотопської повітряної школи", "Оборона Конотопа в 1941 році та табори для військовополонених на території міста", "Німецький командний пункт", "Німецький радіовузол", "Житлова кімната німецьких військових" та резервні приміщення.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.