АНОНС: У Києві відкриють виставку про міфи та реалії радянської доби

Виставковий проект «Battle of memories: міфи та реалії радянської доби» має на меті розвінчати міфи минулого та привести у дію механізми здорового скепсису з приводу нав’язуваних світоглядних позицій і кліше.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Задля формування свідомого, мислячого суспільства важливо не тільки позбуватись інформаційного "сміття" з м инулого, а й запобігати появі такого у майбутньому.

Виставка — альтернативний шлях розв'язання проблеми радянської спадщини в музейному дискурсі, який полягає у контрастному поєднанні радянських міфологем з прихованою за ними дійсністю.

Люди, які виросли та більшу частину свого життя усвідомлювали себе як громадяни "великої країни" з постійним дефіцитом і цінами на продукти та навіяним відчуттям стабільності, яка, до того ж, асоціюється з молодістю та перспективами, — наразі переживають перманентний шок та несприйняття нової дійсності.

Нині країна переживає чергову ейфорію і лихоманку, спричинених хворобою "ностальгії по совку".

Просто та доступно, спираючись на фактичні матеріали та емпатійне занурення у світ "маленької людини" тоталітарної епохи, проект дозволить зазирнути за межі несправжніх переконань та сталих уявлень, а молодому поколінню допоможе скласти власну неупереджену думку та самостійно здійснити аналіз і прийти до висновків.

Виставка поділена на інформаційні блоки-експозиції:

1. "Дорогой Леонид Ильич". Культ вождя.

2. СССР – оплот мира". Радянський імперіалізм.

3. "Моральный кодекс строителя коммунизма". Контроль свідомості.

4. "Соблюдай бдительность". Переслідування інакодумців.

5. "Все для блага человека". "Совковий" побут.

6. "Органы не ошибаются…" Людина проти системи.

Співорганізатори: Український інститут національної пам'яті, Музей міста Кам'янське, За підтримки Українського культурного фонду

Партнери-співорганізатори: Музей Івана Гончара, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності, Музей становлення української нації, EPSON.

Час: 24 вересня, вівторок, 16:00

Місце: Музей Івана Гончара , вул. Лаврська, 19

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.