АНОНС: У Києві відкриють виставку про міфи та реалії радянської доби

Виставковий проект «Battle of memories: міфи та реалії радянської доби» має на меті розвінчати міфи минулого та привести у дію механізми здорового скепсису з приводу нав’язуваних світоглядних позицій і кліше.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Задля формування свідомого, мислячого суспільства важливо не тільки позбуватись інформаційного "сміття" з м инулого, а й запобігати появі такого у майбутньому.

Виставка — альтернативний шлях розв'язання проблеми радянської спадщини в музейному дискурсі, який полягає у контрастному поєднанні радянських міфологем з прихованою за ними дійсністю.

Люди, які виросли та більшу частину свого життя усвідомлювали себе як громадяни "великої країни" з постійним дефіцитом і цінами на продукти та навіяним відчуттям стабільності, яка, до того ж, асоціюється з молодістю та перспективами, — наразі переживають перманентний шок та несприйняття нової дійсності.

Нині країна переживає чергову ейфорію і лихоманку, спричинених хворобою "ностальгії по совку".

Просто та доступно, спираючись на фактичні матеріали та емпатійне занурення у світ "маленької людини" тоталітарної епохи, проект дозволить зазирнути за межі несправжніх переконань та сталих уявлень, а молодому поколінню допоможе скласти власну неупереджену думку та самостійно здійснити аналіз і прийти до висновків.

Виставка поділена на інформаційні блоки-експозиції:

1. "Дорогой Леонид Ильич". Культ вождя.

2. СССР – оплот мира". Радянський імперіалізм.

3. "Моральный кодекс строителя коммунизма". Контроль свідомості.

4. "Соблюдай бдительность". Переслідування інакодумців.

5. "Все для блага человека". "Совковий" побут.

6. "Органы не ошибаются…" Людина проти системи.

Співорганізатори: Український інститут національної пам'яті, Музей міста Кам'янське, За підтримки Українського культурного фонду

Партнери-співорганізатори: Музей Івана Гончара, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності, Музей становлення української нації, EPSON.

Час: 24 вересня, вівторок, 16:00

Місце: Музей Івана Гончара , вул. Лаврська, 19

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.