АНОНС: Виставку про незакінчену Другу світову покажуть у Києві

Чому Друга світова війна і досі так бентежить нашу пам’ять? Відповідь дає новий виставковий проект «Україна. Незакінчена війна...».

Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Захід присвячений 80-м роковинам початку Другої світової війни. 

 

Концепт виставки – висвітлення музейними засобами антигуманної сутності війн, складного шляху України до здобуття незалежності, нове бачення подій минулого України не крізь призму певних політичних уподобань, а через документи, свідчення, факти. Проект занурює у світ, для якого ані науковці, ані політичні еліти, ані звичайні люди ще не виробили адекватного словника. Там – зруйновані людські долі, обірвані життя й водночас найвищі вияви людяності, сили духу та милосердя.

Структуруванню й емоційному наповненню експозиції сприяє кольорове вирішення її простору. Колір запеченої крові супроводжує наратив про події на фронтах Першої та Другої світових війн, у яких Україна стала епіцентром кривавого виру. Саме в умовах воєнних протистоянь і політичних катаклізмів писалася історія української нації. Сірий колір передає стан звичайної людини, яку війна поставила поза законами моралі й гуманітарного права. Музейні інсталяції сприяють філософському прочитанню виставки.

Більшість музейних експонатів представлені вперше.

У презентації візьмуть участь урядовці, науковці, архівісти та студентська молодь.

Партнери проекту: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України; Центральний державний архів громадських об'єднань України; Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного; Галузевий державний архів Служби безпеки України; Центр досліджень визвольного руху та інші.

Час: 17 вересня, вівторок, 12:00

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.