В'ятровича проводжали квітами та оплесками

Акція, на якій люди дякували вже колишньому голові Українського інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу, відбулася у Києві 18 вересня ввечері

До будівлі УІНП на вулиці Липській прийшли близько 150 людей. В'ятровичу аплодували, дякували та подарували букет квітів.

Екс-очільник Інституту поспілкувався зі ЗМІ та однодумцями.

 
історична правда

За словами В'ятровича, він продовжить займаися своєю справою - просто в іншому форматі.

"Я нікуди не зникаю і всім тим, хто сьогодні святкує "кінець Українського інституту національної пам'яті", відповім словами Арії Старк: not today", - додав він.

Колишній посадовець наголосив, що сподівається на продовження того ж курсу в роботі УІНП вже за нового керівництва, і підкреслив: прем'єр-міністр Олексій Гончарук запевнив його у цьому ж.

На питання журналістів щодо можливого зв'язку свого звільнення та нещодавньої зустрічі президентів України та Польщі В'ятрович відповів, що такого зв'язку не бачить - принаймні в публічній площині на це нічого не вказувало.

Нагадаємо, що 18 вересня стало відомо, що Кабінет міністрів звільнив очільника Українського інституту національної пам'яті. На цій посаді Володимир В'ятрович перебував із 2014 року. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук публічно подякував йому за роботу.

Довідка. Арія Старк - персонаж серії фентезійних романів "Пісня Льоду й Полум'я" та серіалу "Гра престолів".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.