У Чернігові відкрили меморіальну дошку Левку Лук’яненку

Урочисте відкритя меморіальної дошки на честь відомого дисидента, громадського та політичного діяча, Героя України Левка Лук'яненка відбулося в Чернігові 19 вересня

Про це пише Укрінформ.

Дошку розмістили на будинку по вулиці Рокосовського, 49. Тут у квартирі брата Лук'яненко у 1970-х та наприкінці 1980-х років проводив зібрання з однодумцями.

 

- Саме тут, у цьому будинку, Левко Григорович збирався з колегами, однопартійцями, членами Української Гельсінської спілки, тут виношувалась ідея створення української держави... Тут Левко Лук'яненко посіяв зерно, яке проросло, - розповів голова міської організації Народного Руху України Сергій Черняков.

Барельєф Лук'яненка виготовив заслужений художник України з Ужгорода Михайло Белень. Виступаючи на відкритті дошки, він згадав про свою єдину в житті зустріч із Лук'яненком в Торонто, коли той був послом України в Канаді.

Національний прапор, яким була вкрита меморіальна дошка, зняли сестра Героя України Зінаїда Лук'яненко та чернігівський міський голова Владислав Атрошенко .

Відкриття пам'ятної дошки Левку Лук'яненку чернігівська влада приурочила до Дня міста, святкування якого розпочнеться вже завтра.

Нагадаємо. Левко Лук'яненко помер 7 липня 2018 року в лікарні. Ще одну пам'ятну дошку на його честь встановили у Седневі Чернігівської області - на стіні будинку, в якому Лук'яненко жив після повернення з заслання. Відкриття відбулося 23 серпня 2019 року, напередодні дня народження дисидента. Того ж дня дошка постраждала від рук вандалів - її облили томатним соусом.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.