У Чернігові відкрили меморіальну дошку Левку Лук’яненку

Урочисте відкритя меморіальної дошки на честь відомого дисидента, громадського та політичного діяча, Героя України Левка Лук'яненка відбулося в Чернігові 19 вересня

Про це пише Укрінформ.

Дошку розмістили на будинку по вулиці Рокосовського, 49. Тут у квартирі брата Лук'яненко у 1970-х та наприкінці 1980-х років проводив зібрання з однодумцями.

 

- Саме тут, у цьому будинку, Левко Григорович збирався з колегами, однопартійцями, членами Української Гельсінської спілки, тут виношувалась ідея створення української держави... Тут Левко Лук'яненко посіяв зерно, яке проросло, - розповів голова міської організації Народного Руху України Сергій Черняков.

Барельєф Лук'яненка виготовив заслужений художник України з Ужгорода Михайло Белень. Виступаючи на відкритті дошки, він згадав про свою єдину в житті зустріч із Лук'яненком в Торонто, коли той був послом України в Канаді.

Національний прапор, яким була вкрита меморіальна дошка, зняли сестра Героя України Зінаїда Лук'яненко та чернігівський міський голова Владислав Атрошенко .

Відкриття пам'ятної дошки Левку Лук'яненку чернігівська влада приурочила до Дня міста, святкування якого розпочнеться вже завтра.

Нагадаємо. Левко Лук'яненко помер 7 липня 2018 року в лікарні. Ще одну пам'ятну дошку на його честь встановили у Седневі Чернігівської області - на стіні будинку, в якому Лук'яненко жив після повернення з заслання. Відкриття відбулося 23 серпня 2019 року, напередодні дня народження дисидента. Того ж дня дошка постраждала від рук вандалів - її облили томатним соусом.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.