Антропологи відтворили обличчя жінки, яка жила 7,5 тис. років тому. ФОТО

Вчені антропологи відтворили обличчя жінки, яка жила 7,5 тис. років тому. Череп жінки, яка померла у віці від 30 до 40 років близько 5400 до Р.Х., археологи виявили в печерному похованні недалеко від мису Європа на Гібралтарі у 1996 році.

Череп зберігався в запасниках Національного музею Гібралтару до того часу, поки вчені не вирішили досліджувати знахідку за допомогою сучасних технологій, повідомляє Гал-Інфо із посиланням на видання Вокруг Света.

 

Генетики змогли виокремити з черепа ДНК, яке підтвердило припущення, що череп належав жінці. Також стало відомо, що вона була темноволоса і мала темні очі.

 

"Що цікаво, коли ми подивилися на її предків, то 10% генів були місцевими, але 90% її генів були з Анатолії (сучасна Туреччина)", - розповів Клайв Фінлейсон з Національного музею Гібралтару.

 

Експерти вирішили дати ім'я жінці, назвавши її Кальпією. Потім скульптори приступили до реконструкції її обличчя, щоб відновити образ першого відомого гібралтарця.

 

Проблема полягала в тому, що череп був сильно деформований після поховання, тому для відновлення вигляду потрібно змінити відскановану копію черепа. Заповнивши втрачені частини, експерти змогли зрозуміти, як виглядала жінка.

Загалом реконструкція зайняла шість місяців. Для створення скульптури використовували справжнє людське волосся.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.