Польща планує створити в Україні нові цвинтарі

Віцеголова польського Інституту національної пам’яті Кшиштоф Шваґжик заявив про сподівання Польщі отримати згоду від України на спорудження кладовищ, де можна буде поховати віднайдені останки поляків

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на "Польське радіо".

27 вересня Україна надала Польщі формальну згоду на проведення пошуково-ексгумаційних робіт.  

 

Шваґжик, директор Бюро пошуків та ідентифікації Інституту національної пам'яті, заявив, що до відповідних установ в Україні подано документи, щоб отримати дозвіл на проведення пошукових робіт.

Як він додав, наразі польська сторона клопочеться про дозвіл на відкриття робіт у кільканадцяти місцях, де спочивають поляки, що полягли або були вбиті у період польсько-більшовицької війни, 1939 року та 1943-44 років на Волині. 

За словами Шваґжика, обсяг пошукових робіт – величезний, йдеться про "сотні, а можливо, тисячі місць", і цим завданням повинна займатися нова установа, яка повинна мати назву: "Інститут національної пам'яті у справах пошуків в Україні". 

Він висловив надію, що Польща отримає від України також згоду на спорудження кладовищ, де можна буде гідно поховати віднайдені останки поляків.

Нагадаємо, у 2017 році польській стороні було тимчасово заборонено проведення нових пошукових робіт на українській території та встановлення пам'ятників та пам'ятних знаків без погодження із профільними українськими держустановами.Обов'язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України стало відновлення українських місць пам'яті на території Польщі, що були пошкоджені вандалами.

У серпні 2019 року президенти України та Польщі Володимир Зеленський та Анджей Дуда домовилися про наступне:

- польська сторона отримує дозвіл на поновлення пошуково-ексгуманцізаційних робіт;

- польська сторона зобов'язується впорядкувати українські місця пам'яті на території Польщі;

- заплановано утворити фактично нову, двохсторонню групу істориків, що діятиме під патронатом президентів з метою спільного дослідження польсько-українського минулого;

- планується спорудити "на кордоні України та Польщі спільний меморіал примирення".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.