Спецпроект

В Україні обрали перших лауреатів відзнаки імені Гарета Джонса

Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка створив нову недержавну нагороду - відзнаку Гарета Джонса

По це пише сайт газети "День".

Відзнаку започаткували для вшанування та нагородження журналістів, видавців, науковців, меценатів за вагомий внесок у дослідження українських Голодоморів.

 

Учена рада інстітуту 17 вересня визначила перших лауреатів нагороди. Ними стали:

1. Івшина Лариса Олексіївна - головна редакторка газети "День", ініціаторка і авторка громадських заходів, публікацій та видань про Голодомори в Україні.

2. Марочко Василь Іванович - доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, головний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, голова Асоціації дослідників Голодоморів в Україні, автор дослідження "Енциклопедія Голодомору".

3. Прихода Мирослава Василівна - кандидатка філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, ініціаторка і керівниця видавничого проєкту "Журналіст Ґарет Джонс".

4. Сергійчук Володимир Іванович - журналіст, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства КНУ імені Тараса Шевченка, автор численних наукових досліджень і публікацій, присвячених Голодоморам в Україні.

"Місія журналіста - доносити цю правду до своїх читачів, глядачів, слухачів. Це, власне, і є журналістські стандарти. Таким журналістом був Ґарет Джонс, британець валлійського походження, який у 1930-ті роки розповів світові правду про те, що відбувалося в Україні, коли тут усе замовчувалося. Тому відзнака з гаслом "Правда і Честь" має ім'я Ґарета Джонса", - цитує "День" завідувача кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики КНУ ім. Т.Г. Шевченка Юрія Бондаря.  

Нагадаємо, незабаром на екрани виходить присвячений Гарету Джонсу фільм відомої польської режисерки Агнєшки Голланд, який йтиме в українському прокаті під назвою "Ціна правди". Стрічка вже отримала престижну польську кінопремію "Золоті леви".

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.