АНОНС: Суд почне розгляд вимоги Медведчука заборонити "Справу Василя Стуса"

У Дарницькому суді столиці відбудеться перше засідання щодо позову нардепа Віктора Медведчука

Політик подав позов про "захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації". Він вимагає заборонити розповсюдження (продаж) книжки "Справа Василя Стуса" в будь-якій формі і на будь-якій території.  

 

Претензії Медведчука стосуються дев'яти фраз у післямові упорядника - головного редактора "Історичної Правди" Вахтанга Кіпіані.

Окрім Кіпіані, відповідачами є харківське видавництво "Віват" та типографія "Юнісофт", що випустили "Справу Василя Стуса".

"До справи готуються адвокати, бо суд - це не забавка. Тим більше Медведчук є токсична фігура. Він сам адвокат і на нього працюють адвокати. Тому, відповідно, й мій адвокат, його звуть В'ячеслав Якубенко, й адвокат видавництва та друкарні - всі готуються до суду", - цитує Кіпіані радіо "Промінь".

2 жовтня, середа, 14.00

Місце: Дарницький районний суд міста Києва, вул. Олександра Кошиця, 5а.

Суддя Заставенко Марина Олександрівна. 

Вхід за паспортом.

Нагадаємо, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів заявила, що вважає позов Медведчука спробою утиску свободи слова.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.