У Харкові відкрили монумент захисникам України

Відкриття монументу на честь всіх, хто захищав країну, відбулося в Харкові 14 жовтня

Про це повідомляє прес-служба Харківської ОДА.

Момумент знаходиться на Майдані Захисників України.

 

Основний елемент композиції – куб, найміцніша геометрична фігура. Він символізує Україну – цілісну та потужну державу, яка зазнала тяжких втрат. Втрати символізує відсутня частина кубу. Це втрачені життя та тимчасово втрачені території. Але ці частини все ж залишилися поряд та винесені на плац у вигляді 14 металевих стел. Така кількість символізує 2014 рік, коли почалася війна з Росією.

Імен загиблих на монументі немає. Проте на залізних колонах все ж є текст – рядки твору Володимира Сосюри "Любіть Україну", а на самому кубі - напис "Герої не вмирають!".

 

Остаточний вигляд монумента захисникам України затвердили під час громадських слухань, які відбулись у 2018 році в обласному військкоматі. Тоді в обговоренні взяли участь представники військових комісаріатів, учасники АТО (ООС) та бойові офіцери.

 

Будівельні роботи розпочалися в червні цього року. Над ідеєю монументу архітектори та скульптори працювали спільно з представниками громадських організацій, що об'єднують ветеранів АТО й ООС.

Відкрила монумент голова Харківської ОДА Юлія Світлична.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.