Станцію метро «Московський проспект» у Харкові перейменували на «Турбоатом»

Харківська міська рада під час сесії 16 жовтня ухвалила рішення про перейменування станції метро "Московський проспект"

Про це повідомляє "Суспільне".

 

Нова назва станції - "Турбоатом". З пропозицією про перейменування до мерії звернулися представники однойменного заводу.

"За" проголосували 68 депутатів, один утримався. Проти не проголосував ніхто.

Станція "Московський проспект" розташована на Холодногірсько-Заводській лінії харківської підземки, була відкрита у 1975 році.

Сам проспект носить стару назву. Московська вулиця, яка потім перетворилася на проспект, відома з початків історії Харкова. Московський проспект - найдовша вулиця Харкова, її довжина - понад 18 км. Перейменування станції не пов'язано з декомунізацією.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.