АНОНС: Харків'янам прочитають серію лекцій з історії міста

Відомий харківський краєзнавець, журналіст, автор "Історичної правди" Андрій Парамонов розпочинає серію лекцій, присвячених маловідомим сторінках історії міста

Про це повідомляє видання KHARKIV Today, у прес-центрі якого відбуваимуться лекції.

 

"Вечірні розмови з Андрієм Парамоновим" відбуватимуться щочетверга.

Перша лекція буде присвячена Василю Карпову та його "Запискам старожила".

Далі будуть такі теми:

24 жовтня - Подорож мапою Харкова 1742 року

31 жовтня - Стефан Андрійович Таранушенко - консерватор часу

7 листопада - Православні храми Харкова 1646-1917 років

14 листопада - Архітектор Федір Іванович Данілов

21 листопада - На південь від Харкова: після Курської битви, вересень 1943 року

28 листопада - Дмитро Яворницький в Харкові

5 грудня - Сім неофіційних історій про Харків.

Час: 18.30

Місце: прес-центр KHARKIV Today (вул. Мироносицька, 8)

Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.