АНОНС: Харків'янам прочитають серію лекцій з історії міста

Відомий харківський краєзнавець, журналіст, автор "Історичної правди" Андрій Парамонов розпочинає серію лекцій, присвячених маловідомим сторінках історії міста

Про це повідомляє видання KHARKIV Today, у прес-центрі якого відбуваимуться лекції.

 

"Вечірні розмови з Андрієм Парамоновим" відбуватимуться щочетверга.

Перша лекція буде присвячена Василю Карпову та його "Запискам старожила".

Далі будуть такі теми:

24 жовтня - Подорож мапою Харкова 1742 року

31 жовтня - Стефан Андрійович Таранушенко - консерватор часу

7 листопада - Православні храми Харкова 1646-1917 років

14 листопада - Архітектор Федір Іванович Данілов

21 листопада - На південь від Харкова: після Курської битви, вересень 1943 року

28 листопада - Дмитро Яворницький в Харкові

5 грудня - Сім неофіційних історій про Харків.

Час: 18.30

Місце: прес-центр KHARKIV Today (вул. Мироносицька, 8)

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.