Хто очолить українські архіви. Трійка кандидатів

Останній етап конкурсу на посаду голови Державної архівної служби України відбувся 29 жовтня

Хід конкурсу транслювався на каналі НАДС у Youtube.

 

Спочатку шестеро претендентів на посаду розв'язували ситуаційні завдання. На цьому етапі з конкурсу вибули двоє - Ігор Розкладай та Роман Сарамага.

Для для чотирьох кандидатів було проведено співбесіду.

Результати співбесіди по п'яти компетенціям виглядають наступним чином (максимальний бал - 2):

Лариса Левченко: 1,25 0,75 1 1 1

Владислав Берковський 1 1,75 2 1 1

Анатолій Хромов 2 2 2 2 2

Іван Кісіль 0,25 0,25 0,25 0,50 0,75.

Отримавши найнижчий результат під час співбесіди, з конкурсу вибув т.в.о. голови Державної архівної служби України Іван Кісіль.

Таким чином, лишилося троє кандидатів, які мають шанси очолити Державну архівну службу: Анатолій Хромов (заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України), Владислав Берковський (директор Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного) та Лариса Левченко (директор Державного архіву Миколаївської області).

Одного з них буде призначено на посаду голови Державної архівної служби України.

Нагадаємо, Кабінет міністрів на засіданні 25 вересня звільнив із посади попередню голову Державної архівної служби України – Тетяну Баранову. Конкурс почався 25 вересня, заяви можна було подавати до 10 жовтня. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.