Львівська облрада підтримала ініціативу про повернення декомунізованому селу старої назви

Депутати Львівської облради на сесії 29 жовтня підтримали перейменування села Мармузовичі у Буському районі на Андріївку

Про це пише zaxid.net.

 

Андріївкою село було названо в 1946 році на честь Івана Андрєєва - комуніста, голови тамтешньої МТС, якого вбили українські повстанці.

У 2016 році під час декомунізації Андріївці повернули історичне ім'я — Мармузовичі. Але людям таке рішення не сподобалося. Вони опиралися перейменуванню і вимагали повернути звичну назву. Водночас, Львівський окружний адмінсуд зобов'язав перейменувати орган місцевого самоврядування відповідно до закону про декомунізацію.

Селяни, вимагаючи повернути стару назву, хотіли присвятити її не Андрєєву, а апостолу Андрію Первозванному.

Проголосувавши за перейменуванян Мармузовичів, депутати обласної ради водночас звернулися з відповідним проханням до Верховної Ради. Саме парламент приймає остаточне рішення з цього приводу. Раніше аналогічні звернення прийняли Андріївська сільська рада та Буська районна рада.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.