Спецпроект

АНОНС: У Києві презентують графічну біографію Анни Франк

Ілюстроване видання, присвячене одній з найвідоміших жертв Голокосту, видали українською та презентують у столичній книгарні.

Спираючись на унікальні історичні місця, архіви та матеріали Будинку Анни Франк в Амстердамі, автори бестселерів "Нью-Йорк таймс" Сід Джейкобсон та Ерні Колон створили першу авторизовану графічну біографію Анни Франк.

 

Тут представлено життя батьків Анни, Едіт та Отто; перші роки життя Анни у Франкфурті; поширення нацизму; еміграцію Франків до Амстердама; війну та окупацію; життя Анни у таємній прибудові; зраду й арешт; її депортацію та смерть у Берґен-Бельзені; виживання батька Анни та публікацію її вражаючого щоденника.

Час:  4 листопада, понеділок, 18:30

Місце: Книгарня "Є" (вул. Лисенка, 3).

Сторінка заходу в Facebook.

Довідка. Анна Франк народилася у Франкфурті-на-Майні в 1929 році. У 1933 році, з приходом до влади в Німеччині націонал-соціалістів, її родина була змушена втекти до Амстердама.

Але в 1940 році Третій Райх окупував Нідерланди. Там, як і в Німеччині, почалися арешти євреїв, їх депортовували до концтаборів. Від 1942 року Франки переховувалася на сховищі фірми, якою керував батько Анни.

У серпні 1944 року через донесення їх викрили. Сім'ю Франк схопили та відправили до Аушвіцу. Анна Франк і її сестра Маргот померли від висипного тифу в березні 1945 року. Тоді вони перебували в концтаборі Берген-Бельзен. Її батько вижив і пізніше організував видання нотаток Франк, які та вела під час життя в Амстердамі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.