На військових меморіалах Личаківського цвинтаря спільно молилися українці й поляки

1 листопада, в День усіх святих, на львівькому Личаківському цвинтарі відбулася традиційна спільна Молитва примирення на українському й польському військових меморіалах.

Про це повідомив "Польсько-український портал.

 

Представники польської громади зібралися на месу на території меморіалу "Цвинтар Орлят", яку відслужив архієпископ Мечислав Мокшицький. Відтак до них приєдналися українці, після чого відбулася спільна молитва перед пам'ятним знаком на "Цвинтарі Орлят", а згодом – біля пам'ятника воїнам Української галицької армії.

Участь в пам'ятних заходах узяли представники місцевої влади, громадськості, польська спільнота у Львові та новопризначена Генеральний консул РП у Львові Еліза Дзвонкєвіч. Вони поклали квіти до пам'ятних знаків і засвітили свічки та лампадки на могилах полеглих.

 

Польсько-українська молитва примирення стала вже традиційною для Львова. Уперше така молитва масово відбулася 1 листопада 2002 року за участю кардиналів Любомира Гузара та Мар'яна Яворського, дисидентів Яцека Куроня, Михайла Гориня, Мирослава Мариновича та ще близько сотні громадських діячів з України та Польщі.

Акція є ініціативою поляків та українців, які виступили за діалог, порозуміння та поєднання між народами.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.