У Львові до відкриття готують Музей міста. ВІДЕО

Музей міста планують відкрии у Львові в 2020 році.

Про це пише zaxid.net.

 

Музей буде розташований на площі Ринок у підвалах Ратуші. Зараз там триває ремонт, приміщення готують до того, щоби приймати відвідувачів і розміщувати там експозиції.

Музей міста не матиме постійної експозиції. Там по черзі презентуватимуть виставки на різні теми, пов'язані зі Львовом.

"Функція музею міста або інструменти, які він буде використовувати – це будуть змінні виставки. Це буде простір змінних виставок, довготривалих. Це будуть не такі короткотермінові виставки.

По суті, ми не будемо мати постійної експозиції. Щоразу ми будемо піднімати нові теми, пов'язані з містом", – розповіла начальниця відділу "Музей міста" Львівської міськради Тетяна Бей.

Кураторська група вже підготувала концепцію першої експозиції. Вона буде присвячена дитинству.

"Ми вирішили спробувати зрозуміти, якщо мова йде взагалі про пізнання міського простору, коли ж діти і як починають самостійно освоювати міський простір.

Тобто настає якийсь момент, коли дитина вже не мусить ходити, може не ходити за ручку з батьками, і їй дозволено самостійно вийти за межі двору", – додала учасниця кураторської групи проекту Наталія Дзюбенко.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.