Хасевич, Окуєва, Рудницька: Київрада найменувала вулиці на честь загиблих героїв і видатних діячів

У вівторок, 12 листопада, на сесії Київради ухвалено кілька десятків нових назв столичних вулиць.

Про це пише "Новинарня" із посиланням на члена Київської комісії з питань найменувань Павла Островського.

"Багато класних найменувань нових вулиць. Серед них – Ніл Хасевич, український художник, графік ОУН-УПА, активний громадський і політичний діяч", – зазначив Островський.

 

У Голосіївському районі проєктні вулиці отримали також імена Сім'ї Холодних, Родини Кістяківських, Володимира Горовиця, Олени Апанович, Атени Пашко, Братів Шеметів, Архітектора Дяченка, Юрія Немирича, Костя Гуслистого, бульвар Тадея Рильського, Соломії Павличко, Валер'яна Підмогильного.

У Солом'янському районі — вулиці Дмитра Григоровича, Сергія Висоцького, Архипа Люльки, Пилипа Коновала, Кирила Гвоздика, Ніла Хасевича, Сергія Шишка, Федора Андерса, Професора Делоне, Олександра Ждановича, Ганни Арендт, Сильвестра Косова, Ґренджі-Донського, Василя Седляра, Івана Білика, Михайла Дерегуса, Генерала Павленка, Степана Ерастова, Костянтина Михальчука, Марусі Чурай та ін.

Островський додав, що ймовірно післязавтра очікуються нові рішення щодо найменувань і перейменувань – у четвер має бути рішення про вулицю Кардинала Гузара, а згодом – про зміну назви вулиць Російської тощо.

Відповідно до матеріалів сайту КМР, на честь Андрія Кизила найменували вулицю Проектну 13112 в Дарницькому районі (від Дніпровської набережної до вулиць Прип'ятська та Урлівська). 

Андрій Кизило (1993-2017), позивний "Орел" — учасник російсько-української війни, Герой України, Народний герой України (посмертно), військовослужбовець Збройних сил України, командир роти, заступник командира 1-го механізованого батальйону 72 омбр, майор (посмертно). Загинув у віці 23 роки унаслідок мінометного обстрілу в промисловій зоні міста Авдіївка Донецької області.

Ім'я Аміни Окуєвої присвоєно вулиці Проектній 13119 у Шевченківському районі (від Білоруської до Сім'ї Хохлових).

Аміна Окуєва (Наталія Нікіфорова, Анастасія Мусафірова) (1983-2017) — лікар, громадська активістка, військова. Учасниця подій Революції гідності та російсько-української війни на сході України у складі батальйону МВС "Київ-2", також у батальйоні "Золоті ворота".

Брала участь у створенні батальйону імені Джохара Дудаєва, була прес-офіцером підрозділу. Чеченська активістка. Убита на Київщині під час другого за рік замаху на її життя.

На честь киянина-"айдарівця" Андрія Абалмасова перейменована вулиця Панельна в Дніпровському районі.

Андрій Абалмасов (1969-2014) — учасник російсько-української війни, фельдшер медичного пункту 24-го батальйону територіальної оборони "Айдар", старший сержант Збройних сил України. Мешканець Дарницького району столиці. Загинув у боях під Луганськом, прикривши собою чотирьох побратимів від осколків снаряду, який влучив у будівлю, де були українські військові.

На честь Пилипа Коновала найменовано вулицю Проектну 13017 (від провулка Московського до вулиці Академіка Вільямса). На честь Кирила Гвоздика — вулицю Проектну 13023 (від провулка Московського до вулиці Академіка Вільямса).

Пилип Коновал (1888-1959) — герой Першої світової війни, канадець українського походження (емігрував до Канади у 1913 р.). Єдиний українець, нагороджений Хрестом Вікторії, найвищою та найпочеснішою нагородою за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військові з країн, підлеглих Британській короні. Воював проти більшовиків у складі Канадської сибірської похідної групи.

На честь Петра Радзіня — вулицю Проектну 13114 (від Дніпровської набережної до проспекту Петра Григоренка).

Петро Радзінь (Петеріс Радзіньш) (1880-1930) — латиський військовий, підполковник царської армії, який став помічником начальника Генерального штабу армії УНР, одним із начальників в українській армії гетьмана Скоропадського, згодом — генерал латвійської армії, командувач Національних збройних сил Латвії.

У Дарницькому районі на честь Мілени Рудницької названо вулицю Проектну 13113 (від вулиці Канальної до вулиці Здолбунівської).

Мілена Рудницька (Лисяк) (1892-1976) — українська громадська діячка, журналістка, письменниця, вчителька, голова Центральної управи Союзу українок; із 1939 року — на еміграції.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.