АНОНС: У Києві проведуть три заходи, присвячені падінню комунізму в Східній Європі

13 листопада в Києві відбудуться круглий стіл, відкриття двох фотовиставок та дискусія, пов'язані з темою демократичних трансформацій у східноєвропейських країнах наприкінці 1980-х років.

Старт подіям, які отримали назву "Оксамитова революція" стало побиття силовиками студентів 17 листопада, а вже 29 грудня президентом Чехословаччини стає відомий дисидент та драматург Вацлав Гавел. Це був один із найдемократичніших у Європі сценаріїв прощання з комуністичною імперією.

До 30-річчя подій, які змінили європейську історію, Посольства Чеської Республіки та Словацької Республіки спільно з Українським інститутом національної пам'яті, Національним Меморіальним Комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Майдану, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Київською міською державною адміністрацією організовують низку заходів, які відбудуться в Києві.

 

Круглий стіл "30 років Свободи: різними шляхами до єдиної мети"

В обговоренні візьмуть участь українські, чеські та словацькі історики.

Теми дискусій:

Опозиційний рух на території УРСР та ЧССР у 60-80-х рр. ХХ ст.;
• Український, чеський та словацький сценарії демократичних революцій кінця 80-х рр.;
• Співпраця між українською польською та чехословацькими опозиціями;
• Подолання наслідків тоталітаризму в політиці національної пам'яті.
• Фактор лідера у історіях демократичних революцій Центрально-Східної Європи.

Учасники:

1. Патриляк Іван Казимирович – д.і.н., професор, декан історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

2. Тиліщак Володимир Семенович – к.і.н., заступник Голови Українського інституту національної пам'яті

3. Віднянський Степан Васильович – д.і.н., член-кореспондент НАН України, професор, завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії Національної академії наук України.

4. Кірсенко Михайло Володимирович – д.і.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри історії Факультету гуманітарних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".

5. Мотрук Світлана Миколаївна – к.і.н., доцент, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

6. Малацай Ірина Володимирівна – к.і.н., доцент, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

7. Крупник Любов Орестівна - к.і.н., доцент, головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті

8. Павел Жачек, Ph.D. історик, ініціатор створення та перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів та Архіву служб безпеки, депутат Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки (Чеська Республіка)

9. Єргуш Сівош, PhD., історик, директор Секретаріату голови Ради правління Інституту пам'яті народу (Словацька Республіка).

Модератор: Бака Віталій Олександрович – к.і.н., головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті.

13 листопада, середа, 10:00.

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська 60), ауд. 205.

 

 Фотовиставки про події 1989 року в Чехословаччині

Увазі киян буде представлено дві фотовиставки:

- "Оксамитова революція 1989 року", яку презентує посольство Чеської Республіки, та

- "Дорогою до свободи" яку презентує посольство Словацької Республіки.

Показові світлини провідних фотографів, тексти того часу та архівні матеріали зафіксували переломні моменти кінця 80-х років та натхненну атмосферу періоду закінчення 40 років комуністичної диктатури в Чехословаччині.

13 листопада, середа, 15:00.

Місце: вул. Хрещатик, 36.

Подія у Facebook.

 

Публічна дискусія про революції кінця 1980-х у Європі

Учасники дискусії:

- Павел Жачек, Ph.D. історик, ініціатор створення та перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів та Архіву служб безпеки, депутат Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки (Чеська Республіка)

- Єргуш Сівош, PhD., історик, директор Секретаріату голови Ради правління Інституту пам'яті народу (Словацька Республіка)

- Олег Бажан, к.і.н, доцент, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії НАН України.

Модератор: Євген Шатілов - науковий співробітник Національного військово-історичного музею України, координатор історичного фестивалю LEGIO HISTORICA.

13 листопада, середа, 18:00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

Подія у Facebook.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.