Czech-in: Новий проєкт на “Історичній правді”

“Історична Правда” у співпраці з Чеським центром в Києві розпочинає новий авторський проєкт. На сайті в рубриці "Czech-in" щомісяця публікуватимуться статті про чеське двадцяте століття.

Автором проєкту є Радомир Мокрик, науковий співробітник Інституту східноєвропейських студій філософського факультету Карлового університету в Празі.

 

Історичні та культурні зв'язки України та Чехії є загальновідомими: від українських академій та університетів, які діяли в Чехословаччині в міжвоєнний період, крізь Празьку поетичну школу і до драматичних подій Празької весни 1968 року. Водночас, при акценті на "українських" слідах в історії Чехії, подекуди недостатньо уваги приділяється історії самої Чехії, чеським визначним діячам та віховим подіям.

Czech-in покликаний заповнити ці прогалини та ознайомити українського читача з ключовими подіями та особистостями новітньої чеської історії – від Томаша Масарика до Мілана Кундери, від проголошення незалежності у 1918 році до Оксамитової революції 1989 року. Пріоритетом проекту є безпосередньо чеський погляд на власну історію та дискусії в чеському середовищі щодо історії власної держави.

Через декілька днів на "Історичній Правді" буде опублікована перша стаття до 30-ї річниці Оксамитової революції: хронологія та логіка подій падіння комунізму в Чехословаччині та прихід до влади Вацлава Гавела.

У грудні готується стаття про Йозефа Тоуфара та "Чігоштське диво", подію, яка стала одним з мотивів для переслідування церкви комуністичним режимом на зламі 40х - 50х років. Сам Тоуфар був фактично закатований співробітниками служби безпеки і став одним із символів самопожертви за віру.

Січнева стаття буде присвячена Яну Палахові, студентові, який вчинив акт самоспалення на центральній площі Праги в січні 1969 року на знак протесту проти окупації Чехословаччини та байдужості суспільства.

Czech-In триватиме два роки і розповість про 24 головні миті чеської новітньої історії.

В рамках проєкту будуть публікуватися документи та фотоматеріали з архівів Чехії, а також анонси подій, пов'язаних з історією країни.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.