У Києві з’явилися вулиця Олекси Тихого і проспект Любомира Гузара

Київська міська ухвалила рішення, відповідно до яких у столиці з’явилися вулиці Олекси Тихого і проспект Любомира Гузара. На честь видатних українців перейменовано, відповідно, вулицю Виборзьку і проспект Комарова в Солом’янському районі.

Про це пише "Новинарня" з посиланням на члена столичної комісії з найменувань Павла Островського. 

 

"Щойно Київрада підтримала перейменування вулиці Виборзької на честь правозахисника та дисидента Олекси Тихого (75 голосів "за"), а також проспекту Космонавта Комарова на честь кардинала Любомира Гузара (74 "за")!" – написав Островський у соцмережі.

Він також відзначив символічність того, що вшанування Олекси Тихого відбулося майже через 30 років після перепоховання у Києві національних героїв України Василя Стуса, Олекси Тихого та Юрія Литвина.

Олексій Тихий (27 січня 1927 — 5 травня 1984) — визначний український дисидент, уродженець Донеччини, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи.
Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні в Пермському краї.

Кардинал Любомир Гузар (26 лютого 1933 — 31 травня 2017) — визначний український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української греко-католицької церкви у 2001—2011 рр., верховний архієпископ Львівський (з 2001) і Києво-Галицький (з 2005).
2005 року повернув резиденцію голів Греко-католицької церкви до Києва після 450-річної перерви. Ініціював побудову Патріаршого собору Воскресіння Христового на київському Лівобережжі. У 2011 вийшов у відставку. Був одним із моральних авторитетів українців у 1990—2010-х роках, членом ініціативної групи "Першого грудня".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.