АНОНС: Круглий стіл «Проблеми збереження пам’ятки історії на Алеї Героїв Небесної сотні»

Як навести лад на території пам’ятки, як уникнути загроз її руйнування – спільна дискусія представників Мінкульту, місцевої влади, музею Революції Гідності, на балансі котрого знаходиться територія та активістів.

Про це повідомляє у Facebook Ігор Луценко, радник міського голови Києва на громадських засадах.

 

Найвизначніше місце Революції Гідності – Алея Героїв Небесної Сотні – перебуває у не найкращому стані нині. Періодично трапляються акти вандалізму, постійно має місце масова незаконна парковка тощо. Місце до сих пір не набуло охоронного статусу пам'ятки історії національного значення. Територія знаходиться під арештом.

ОрганізаторІгор Луценко, радник міського голови Києва на громадських засадах.

Запрошені:

- Олександр Нікоряк, начальник Управління охорони культурної спадщини КМДА;

- Тарас Панчій, перший заступник директора Департаменту – начальник управління контролю за благоустроєм КМДА;

- Ірина Подоляк, заступник міністра культури, молоді та спорту;

- Представники Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції гідності;

- Представники родин Небесної Сотні;

- Активісти та експерти.

Місце: КМДА, вул. Хрещатик 36, кімната 514

Час: 20 листопада, середа, 12.30

Журналістам прохання акредитовуватися за телефоном 093 704 80 03

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.