Українські матеріали про злочини НКВД проти поляків. Виставка на Манхеттені

У Нью-Йорку відбулася американська прем’єра виставки, присвяченої антипольській операції НКВД.

На Манхеттені в рамках 8-ї станції "Історія" Інституту національної пам'яті продемонстрували результати роботи істориків установи над вивченням одного з найбільших злочинів проти польського народу. Внаслідок радянських репресій у 1937–1938 рр. загинули щонайменше 111 тис. поляків, майже 30 тис. відправили до таборів.

Про це повідомляє Monitor Info із посиланням на TVP Info.

 

На виставці представлені раніше невідомі або маловідомі документи та факти. На 16 стендах зображені долі людей, репресованих у рамках так званої антипольської операції НКВД, що пройшла в Радянському Союзі в 1937–1938 рр.

Під час неї арештовано понад 143 тис. людей. З них щонайменше 111 тис. засуджено до смертної кари. Приблизно 30 тис. поляків відправляли до таборів. Це один із найбільших злочинів проти польського народу у XX ст.

Виставка створена завдяки архівним матеріалам, переданим Інституту національної пам'яті Польщі українськими державними архівами в Одесі, Хмельницькому та Вінниці, а також Галузевому державному архіву Служби безпеки України.

Серед них, зокрема, докази злочину, накази про розстріл із підписами та печатками працівників НКВД. Збереглося небагато фотографій.

 

"Злочини намагалися не документувати фотографіями. Також були спроби стерти сліди цих людей", – зазначив Павел Зєльони з Інституту національної пам'яті, куратор та співавтор виставки.

Зміст виставки стосується й американської Полонії. "Ми всі знали про Катинь, але інформації про цей радянський злочин було дуже мало", – зізнався один із відвідувачів.

Тільки в Україні, де було найбільше польського населення в СРСР, засуджено 55 928 поляків, 47 327 із яких вбито. Матеріали підготовлено польською та англійською мовами.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.