АНОНС: Перегляд фільму "Іван Лисяк-Рудницький: історія інтелектуала"

Книгарня "Є" запрошує на публічний перегляд фільму "Іван Лисяк-Рудницький: історія інтелектуала" та презентацію збірки "Іван Лисяк-Рудницький. Історичні есе».

Про це повідомляють організатори у Facebook.

 

Фільм розповідає про історика української суспільно-політичної думки, автора праць з історії, що відкривали Європі та світу Україну, Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984).

27 жовтня 2019 року виповнюється 100-річчя з дня його народження.

Лейтмотив його творчого життя – переосмислення історії України відповідно до викликів сучасності і включення українського історичного наративу до західного академічного дискурсу.

Учасники:

Євген Бистрицький – доктор філософських наук;

Олександр Сушко – виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження";

Юрій Шаповал – доктор історичних наук та автор фільму;

Ірина Шатохіна – автор-режисер фільму;

Любов Христевич – художник фільму;

Леонід Фінберг – головний редактор видавництва "Дух і Літера";

Модератуватиме зустрічі кандитат політичних наук Ольга Михайлова.

Час: 22 листопада, п'ятниця, 18.00

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, м. Київ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.