У російській Твері хочуть приховати факт розстрілу поляків співробітниками НКВД

З будівлі медуніверситету міста Тверь (Росія) можуть бути зняті меморіальні дошки в пам'ять про жертв Катинської трагедії.

Про це пише Польське радіо з посиланням на російські ЗМІ.

 
tvgmu.ru

Дошки прикріплені до стіни вузу. Місцеві прокурори в листі до ректора написали, що немає ніяких доказів того, що поляки були розстріляні тут. Увагу до цієї справи привернули історики з товариства "Меморіал", що займається вивченням злочинів сталінізму.

Дослідження російських і польських істориків, у тому числі ексгумація масових поховань, показують, що в Калініні (нині Тверь) співробітники НКВД вбили і згодом поховали на кладовищі в Мідному щонайменше 6295 співробітників польської поліції, прикордонників і військових.

Вони були взяті в полон після 17 вересня 1939 року, коли Червона Армія вторглася до Польщі. У різних місцях Радянського Союзу, в основному в Катині і Твері (Росія), кати НКВД вбили більше 22 000 польських офіцерів.

Керівник польської секції товариства "Меморіал" Олександр Гур'янов нагадує, що до цього дня деякі російські політики та історики кажуть, що на кладовищі в Мідному були похоронені не поляки, а не червоноармійці, що загинули в боротьбі з нацистською Німеччиною.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.