У Франції єврейські могили обмалювали свастиками. ФОТО

На єврейському кладовищі в комуні Вестоффен, що за 25 кілометрів від французького Страсбурга, невідомі сплюндрували понад 100 могил. Їх зловмисники обмалювали свастиками.

Невідомі осквернили 107 надгробків, зробили антисемітські написи та намалювали свастики, пише 24-й Канал із посиланням на France 24.

 
Фото: thelocal.fr

Міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер назвав такі дії "образою цінностей республіки". За його словами, поліція робить все, щоб знайти винних. Своє обурення інцидентом висловив і прем'єр-міністр Франції Едуар Філіп.

Всього на кладовищі є приблизно 700 поховань.

 
Фото: thelocal.fr

Схожі антиєврейські написи знайшли і в іншому французькому селі, що за 20 кілометрів від Вестоффена.

За останній рік у регіоні Ельзас, де розташовані села, неодноразово фіксували расистський вандалізм.

 
Фото: thelocal.fr

У 2018 році французька поліція зафіксувала на 74% більше злочинів проти євреїв у порівнянні з попереднім роком. Ситуація викликає занепокоєння, зважаючи на те, що у Франції проживає одна з найбільших єврейських громад у світі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.