Спецпроект

У Берліні встановили урну з прахом жертв Голокосту, але єврейські організації розкритикували акцію

Акцію провели художники-провокатори з «Центру політичної краси» відомі своїми гучними акціями: вони встановлювали копію Меморіалу жертвам Голокосту навпроти будинку ультраправого політика і викрадали хрести з набережної біля Рейхстагу.

Цього разу вони провели акцію, присвячену жертвам концтаборів, однак її не схвалила навіть організація колишніх в'язнів Освенціма, повідомляє Bird in flight з посиланням на ВВС.

 
Фото: Zentrum für Politische Schönheit

Активісти німецького арт-об'єднання "Центр політичної краси" (ZPS) 2 грудня провели в Берліні акцію проти неонацизму. Для цього вони встановили навпроти Рейхстагу урну, наповнену прахом жертв Голокосту.

Активісти стверджують, що помістили туди останки жертв, виявлені біля таборів смерті на території Німеччини, Польщі та України. Протягом двох років члени арт-об'єднання проводили розкопки в 23 місцях масових вбивств. На урні вони написали "Пам'ятати – значить боротися".

 
Фото: Zentrum für Politische Schönheit

Але через кілька днів художникам довелося вибачитися: Міжнародний комітет Аушвіц (організація колишніх в'язнів Освенціма) і деякі єврейські лідери визнали установку урни з прахом образливою.

Центральна рада євреїв в Німеччині заявила, що хоча її члени вітають боротьбу з ультраправими, акція ZPS викликає побоювання.

"Вона (акція - ред.) порушує єврейський релігійний закон про те, що не можна турбувати мертвих", - пояснив глава комітету Йозеф Шустер. На його думку, перш ніж збирати останки, активістам слід було проконсультуватися з рабином.

Цього тижня урну повинні демонтувати.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.