Микола Княжицький став лауреатом премії імені Єжи Ґєдройця

Народний депутат, співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Польщею Микола Княжицький отримав цьогорічну нагороду імені Єжи Ґедройця, яку призначає редакція польської газети “Rzeczpospolitа”. Ще одним лауреатом премії став президент міста Краків Яцек Майхровський.

Церемонія нагородження та святкове прийняття відбулися у Варшаві, у вівторок, 10 грудня, повідомляє сайт "Європейської солідарності".

 
Микола Княжицький

"Опинитися у достойному гроні лауреатів Нагороди імені Єжи Гедройця, заснованої "Rzeczpospolitа"- відомим і шанованим і в Україні виданням, – це велика честь і відповідальність для мене.

Також це великий виклик до продовження тих проектів, над якими я працюю останні роки. Це і Центр міжкультурного діалогу ім. Станіслава Вінценза на Гуцульщині, фестиваль "Via Carpatia", міжнародна конференція "Коло Вінценза" та низка інших проектів" – зазначив Княжицький.

Микола Княжицький
Микола Княжицький

Під час урочистостей у Палаці Республіки Польща нардеп отримав медаль із зображенням покровителя премії, а також пам'ятний диплом.

"Важливим елементом побудови нового простору символічної України було надання імені Єжи Ґедройця вулиці Тверській у Києві. Це сталося рік тому, 29 листопада 2018 року.

Щоб українці не забули, що "без вільної Польщі немає незалежної України". А поляки розуміли, що "без вільної України немає незалежної Польщі", – підкреслив у своїй промові лауреат премії.

Микола Княжицький та президент міста Краків Яцек Майхровський
Микола Княжицький та президент міста Краків Яцек Майхровський

Цьогоріч серед кандидатів на здобуття премії, крім Миколи Княжицького, було ще чотири представника України – перекладачка, професор Києво-Могилянської академії, Оля Гнатюк, публіцист, почесний президент Українського ПЕН Микола Рябчук, директорка Міжнародного фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі Віра Меньок та історик, політолог, дипломат, ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.


Довідково. Премія імені Єжи Ґедройця – гуманітарна нагорода, заснована у 2001 році редакцією польської газети "Rzeczpospolitа". Вона призначається за діяльність у сфері порозуміння з країнами Центрально-Східної Європи та за продовження ідеї Єжи Ґєдройця.

Єжи Ґєдройць – польський публіцист, громадський діяч, засновник і головний редактор часопису "Культура", що видавався у Парижі. Ґєдройць був активним прихильником польсько-української співпраці.

Лауреатами нагороди газети "Rzeczpospolita" імені Єжи Ґедройця в різні роки були, зокрема, Мирослав Маринович, Тімоті Снайдер, Томас Венцлова, Богуміла Бердиховська, Богдан Осадчук, Павел Коваль та інші.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.