У Музеї космонавтики в Житомирі з’явиться унікальний зореліт. ФОТО

У Житомирі в Музеї космонавтики ім. С.П. Корольова з’явиться симулятор пілотованого космічного корабля, аналогів якого досі не створювали в Україні.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Музей космонавтики ім. С.П. Корольова.

 
Фото: Музей космонавтика ім. С.Корольова

"Проєкт симулятора пілотованого космічного корабля для нашого музею, про який так багато говорили, писали, обіцяли, вступив у стадію внесення фінальних коректив, доопрацювань та набуття зовнішнього оформлення. Вже зовсім скоро зореліт з'явиться у нас", - йдеться у повідомленні.

 
Фото: Музей космонавтика ім. С.Корольова

Зазначається, що зореліт є унікальним проєктом не лише для нашої країни, адже подібного в Україні досі не створювали. Раніше аналогічні тренажери використовувалися лише для підготовки професійних авіапілотів.

 
Фото: Музей космонавтика ім. С.Корольова

Заступник голови Житомирської обласної ради Максим Вілівчук додав, що у металевій кабіні симулятора космічного корабля можна буде відчути себе справжнім космонавтом та здійснити подорож в космічному просторі, і зменшити час перельоту від реальних декількох років до 10 хвилин.

"Циліндричний екран та програмне забезпечення дозволяє отримати об'ємне та реалістичне зображення. Автопілот допоможе робити зручним режим польоту для початківців з підказками в управлінні", - зауважив Вілівчук.

 
Фото: Музей космонавтика ім. С.Корольова

За його словами, розробник симулятора Євген Корольов, який займається оснащенням професійних тренажерів для польоту в космос, розповів, що будуть розроблені різні сценарії для мандрівок. Передовсім ідеться про сценарії для всіх планет сонячної системи та місяця.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.