Історики створять 3D-моделі затонулих у Дніпрі човнів XVIII століття. ВІДЕО

Гідроархеологи протягом тижня досліджували на дні Дніпра дубель-шлюпки, що затонули в 1739 році, і вже за кілька днів представлять їх 3D-моделі.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив керівник відділу охорони пам'яток заповідника "Хортиця" Дмитро Кобалія.

 

"Ми дослідили дві дубель-шлюпки, що затонули в 1739 році, в кінці російсько-турецької війни. Вони були знайдені давно. Наприклад, одне судно знайшли років 40 тому, друге – близько 20. Вони знаходяться на невеликих глибинах, близько 8 – 10 метрів", - сказав Кобалія.

Підводні роботи проводили учасники одеського клубу "Наварекс", представники київського університету Тараса Шевченка і місцеві активісти. Дослідники опублікували невеликий ролик про це.

Тепер гідроархеологи мають виробити 3D-модель затонулих суден.

"Думаю, до початку наступного тижня тривимірна модель буде готова. Потім планую зосередитися на виготовленні паспортів і внесенні кораблів до Державного реєстру нерухомих пам'яток України", - зазначив Кобалія.

А оскільки в Запоріжжі немає місця, де судна можна було б зберігати, їх поки краще залишити під водою, додав керівник відділу охорони пам'яток заповідника "Хортиця".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.