АНОНС: Лекція «Щедрик»: Петлюра vs Голлівуд»

Як український «Щедрик» Миколи Леонтовича потрапив за кордон? Хто спродюсував мистецьку інтервенцію «української весни»? Чому Україна не сьогодні розпочала культурно-інформаційну протидію російській пропаганді в світі і чи не була вона більш успішною 100 років тому?

Український інститут національної пам'яті запрошує усіх охочих завітати на лекцію "Щедрик": Петлюра vs Голлівуд".

 

На лекції також говоритимуть про захоплюючі приклади налагодження місточків для діалогу світового тріумфального турне Української республіканської капели під орудою диригента Олександра Кошиця та про особливу актуальність культурної дипломатії у наші дні, коли над Україною нависла російська агресія.


Лектор:
авторка й кураторка проекту "Світовий тріумф "Щедрика" — 100 років культурної дипломатії України" Тіна Пересунько.


Час: 21 грудня, субота, 15:30.


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2, м. Київ


Вхід на подію вільний
, але потрібна попередня реєстрація за посиланням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.