АНОНС: Презентація електронного каталогу українських поховань в Чехії

27 грудня відбудеться пресконференція з нагоди запуску нового вебпорталу «Український меморіал» – першого електронного каталогу українських поховань та місць пам’яті в Чехії.

Після ситуації, яка виникла у 2017 р. з могилою українського письменника Олександра Олеся, цей напрям став одним із пріоритетних у роботі Посольства України в Чехії – за три роки вдалося провести колосальну роботу з ідентифікації та збереження українських місць пам'яті в Празі, Брні, Ліберці, Пардубицях та інших містах.

 

Водночас, невирішеним питанням досі залишалося узагальнення всієї наявної інформації про українські поховання в Чехії та їх каталогізація, щоб кожен бажаючий міг легко знайти пам'ятник або могилу, яка його цікавить.

Саме цим з ініціативи Посольства зайнялася організація "Український меморіал" близько року тому. Була проведена величезна дослідницька робота, результатом якої стало створення відповідного сайту.

З його допомогою всі бажаючі в кілька кліків зможуть дізнатися про відомі українські місця пам'яті на території Чехії та отримати коротку інформацію щодо кожного конкретного поховання, побачити фотографію, дізнатися про актуальний стан пам'ятника та навіть побачити його конкретне розміщення на карті.


Участь у пресконференції візьмуть:

Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс;

Керівниця громадської організації "Український меморіал" Ганна Величко;

Розробник сайту Роман Міщенко.

Посол та учасники пресконференції дадуть відповіді на запитання, які стосуватимуться, насамперед, теми зустрічі, проте, за потреби, й інших питань українсько-чеських відносин.


Час:
27 грудня, п'ятниця, 11:00 за київським часом (10:00 у Празі)


Місце:
Посольство України в Чеській Республіці (Прага, вул. Шарля де Голля, 29) з прямою трансляцією в Skype.


Для участі в Skype-конференції журналісти можуть акредитуватися, надіславши на електронну скриньку ukremb.prague@gmail.com свої ПІБ та назву ЗМІ, а також ім'я в Skype.

Після цього заявнику буде надіслано запрошення доєднатися до розмови в Skype. Акредитація журналістів триватиме до 17:00 26 грудня 2019 року.


Пресконференція транслюватиметься наживо на сторінці події в Facebook. Свої запитання журналісти можуть залишати в коментарях під трансляцією.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.