АНОНС: Презентація електронного каталогу українських поховань в Чехії

27 грудня відбудеться пресконференція з нагоди запуску нового вебпорталу «Український меморіал» – першого електронного каталогу українських поховань та місць пам’яті в Чехії.

Після ситуації, яка виникла у 2017 р. з могилою українського письменника Олександра Олеся, цей напрям став одним із пріоритетних у роботі Посольства України в Чехії – за три роки вдалося провести колосальну роботу з ідентифікації та збереження українських місць пам'яті в Празі, Брні, Ліберці, Пардубицях та інших містах.

 

Водночас, невирішеним питанням досі залишалося узагальнення всієї наявної інформації про українські поховання в Чехії та їх каталогізація, щоб кожен бажаючий міг легко знайти пам'ятник або могилу, яка його цікавить.

Саме цим з ініціативи Посольства зайнялася організація "Український меморіал" близько року тому. Була проведена величезна дослідницька робота, результатом якої стало створення відповідного сайту.

З його допомогою всі бажаючі в кілька кліків зможуть дізнатися про відомі українські місця пам'яті на території Чехії та отримати коротку інформацію щодо кожного конкретного поховання, побачити фотографію, дізнатися про актуальний стан пам'ятника та навіть побачити його конкретне розміщення на карті.


Участь у пресконференції візьмуть:

Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс;

Керівниця громадської організації "Український меморіал" Ганна Величко;

Розробник сайту Роман Міщенко.

Посол та учасники пресконференції дадуть відповіді на запитання, які стосуватимуться, насамперед, теми зустрічі, проте, за потреби, й інших питань українсько-чеських відносин.


Час:
27 грудня, п'ятниця, 11:00 за київським часом (10:00 у Празі)


Місце:
Посольство України в Чеській Республіці (Прага, вул. Шарля де Голля, 29) з прямою трансляцією в Skype.


Для участі в Skype-конференції журналісти можуть акредитуватися, надіславши на електронну скриньку ukremb.prague@gmail.com свої ПІБ та назву ЗМІ, а також ім'я в Skype.

Після цього заявнику буде надіслано запрошення доєднатися до розмови в Skype. Акредитація журналістів триватиме до 17:00 26 грудня 2019 року.


Пресконференція транслюватиметься наживо на сторінці події в Facebook. Свої запитання журналісти можуть залишати в коментарях під трансляцією.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.