Посли Польщі та Ізраїлю засудили банер з Бандерою на КМДА

Посол Польщі Бартош Ціхоцкі і посол Ізраїлю Джоель Ліон засудили вивішування на будівлі Київської міської державної адміністрації банера з портретом лідера ОУН Степана Бандери на честь святкування 111-ї річниці з дня його народження 1 січня.

Про це йдеться на сайті Посольства Польщі в Україні.

 

Також дипломати засудили прийняття Львівською облрадою постанови про виділення державних коштів на вшанування пам'яті ще одного лідера ОУН Андрія Мельника, письменника Івана Липи і його сина Юрія Липи.

"З великим занепокоєнням та сумом ми зауважили, що представники влади різних рівнів України, у тому числі Львівська обласна рада та Київська міська державна адміністрація й досі відзначають історичні події та їх постаті, які потрібно раз і назавжди засудити", - йдеться у заяві.

У заяві Мельника називають "нацистським колаборантом", Івана Липу "ксенофобським, антисемітським та антипольським письменником", а його сина творцем "расистської теорії української раси".

"Пам'ятаючи про наших невинних братів та сестер замордованих в 1939-1945 роках на окупованих територіях Польщі, які сьогодні є частиною України, ми, Посли Польщі та Ізраїлю, вважаємо, що вшановування людей, які активно пропагували етнічні чистки є образою, та призводить до протилежного бажаному результату у боротьбі з антисемітизмом та процесі примирення наших Народів", - додають посли.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.