In Memoriam. Помер останній ветеран першої сотні УПА

3 січня на Рівненщині помер останній стрілець сотні "Коробки" (фактично перша сотня УПА) Степан (Олександр) Бакунець (Шмалюх)

Про це у Facebook повідомив начальник відділу національно-патріотичного виховання Міністерства молоді та спорту України Микола Ляхович.

 

Степану Бакунцю було 94 роки.

"Саме в садибі його батьків на хуторі Нетуша в жовтні 1942 року було засновано перший вишкіл під назвою "Холодний Яр", для старшин майбутніх боївок ОУН(Б)", - розповідає Ляхович.

Степан Бакунець був учасником першого бою УПА проти німецьких окупантів в лютому 1943 року. 

Після Другої світової війни Бакунець був засуджений до 10 років таборів.

Вийшовши на волю, ветеран оселився у селі Кураш Дубровицького району на Рівненщині, де до останніх днів доглядав братську могилу вояків УПА.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.