У Києві в Ботсаду імені Фоміна замінили ліхтарі 1890-х років

Мова йде про перші в столиці електричні ліхтарі, які встановлювала фірма "Савицький і Страус".

Про це у Facebook повідомив журналіст Володимир Хенгістов, передає УНІАН.

 

"З'ясувалося, що комунальники погосподарювали й у Ботсаду імені Фоміна. Після реконструкції звідти зникли перші в Києві електричні ліхтарі, які ще на початку 1890-х років встановлювала фірма "Савицький і Страус". На їх місці з'явилися ось такі зелені стовпи", – зазначив він, опублікувавши фото.

Користувачі активно обговорюють новину, велика частина їхніх коментарів негативні. При цьому комунальників вони називають "тваринами", "жлобами" і "виродками". Також лунають припущення, що ліхтарі "відвезли на дачу якогось чиновника": "спливуть в особняку під Києвом".


Нагадуємо, що киянин хоче відреставрувати історичні ліхтарі, які нещодавно прибрали з Маріїнського парку.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?