Архітектурній бібліотеці Заболотного відмовили в оренді приміщення

Поряд із нею почали зводити 24-поверхівку. Директорка запевняє, що закон забороняє виселяти бібліотеку, якщо немає іншої будівлі для зберігання фонду.

Восьмого січня архітектурно-будівельна бібліотека імені Заболотного отримала від київського відділення Фонду держмайна заяву про припинення договору оренди, повідомляє видання "Хмарочос".

Видання з фонду бібліотеки
Видання з фонду бібліотеки
Фото: facebook.com/dnabb.org

Термін дії договору оренди сплив 31 грудня 2019 року, і державне видавництво "Преса України" відмовилося його продовжувати.

Директорка бібліотеки Галина Войцехівська повідомила, що було написано звернення до Мінрегіону про те, що закон забороняє виселяти бібліотеку, якщо немає іншої спеціальної будівлі з умовами зберігання фонду, роботи користувачів і працівників.

До 2012 року бібліотеку було розташовано у будівлі Гостиного двору на Контрактовій площі. Після початку "реконструкції" Гостиного двору бібліотека переїхала на проспект Перемоги, біля метро "Шулявська". Водночас юридичною адресою бібліотеки досі залишається Контрактова площа, 4.

Раніше народна депутатка Ганна Бондар припускала, що виселення бібліотеки Заболотного може бути пов'язане з намірами реалізації ДПТ під будівництво житлової багатоповерхівки.

За адресою проспект Перемоги, 50а, будують 24-поверховий житловий будинок 50Avenue. Це ділянка поряд зі сквером "Слава танкістам", де є танк Т-34, – там уже встановили будівельний паркан і почали закладати фундамент.

За даними Delo.ua, ділянку продали приватній фірмі для будівництва ресторану в 2004 році, але будівництво почалося лише у 2019-му. У Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю повідомили, що забудовник – компанія "Шулявка" – не надав документів для перевірки.


Зазначимо, що у сховищах бібліотеки імені Заболотного зберігаються перша книга з архітектури, проєктна документація та карти Києва, стародруки, книжки XVII століття, в яких є описи втрачених об'єктів тощо.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.