Париж викладе свої музейні колекції в мережу

Паризьке муніципальне агентство Paris Musées, що об'єднує 14 музеїв, почало 8 січня, викладати в мережу оцифровані у високій роздільній здатності свої колекції.

Про це повідомляє Міжнародне французьке радіо.

Бульвар Капуцинів у Парижі. Жан Беро. 1889 р. Колекція музею Карнавалє
Бульвар Капуцинів у Парижі. Жан Беро. 1889 р. Колекція музею Карнавалє

У мережу будуть викладені постійні колекції таких музеїв, як Малий палац (Petit Palais), Карнавалє (Carnavalet), Коньяк-Же (Cognacq-Jay), Паризький музей сучасного мистецтва (Musée d'Art moderne de la ville de Paris).

Як підкреслює в своєму повідомленні AFP, музеї хочуть, щоб їхні зібрання стали краще відомі широкому загалу як у Франції, так і за кордоном.

Міські музеї програють у відвідуваності таким великим державним зібранням колекцій, як Лувр, Музей Орсе або Центр Помпіду.

"Операція "open content" дасть вільний доступ до наших фондів і дозволить будь-кому використовувати ці зображення без будь-яких технічних, юридичних або фінансових обмежень, в тому числі і з комерційними цілями", заявили в Paris Musées.

Спочатку агентство викладе 100 000 зображень, а потім файли будуть викладатися в міру оцифровування колекцій. Користувачі зможуть знайти потрібний їм твір за ключовими словами, наприклад, на ім'я художника або назвою музею, а потім завантажити зображення із додадою до нього довідку із зазначенням дати створення і інших відомостей. При використанні необхідно буде вказувати джерело файлу.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?