Париж викладе свої музейні колекції в мережу

Паризьке муніципальне агентство Paris Musées, що об'єднує 14 музеїв, почало 8 січня, викладати в мережу оцифровані у високій роздільній здатності свої колекції.

Про це повідомляє Міжнародне французьке радіо.

Бульвар Капуцинів у Парижі. Жан Беро. 1889 р. Колекція музею Карнавалє
Бульвар Капуцинів у Парижі. Жан Беро. 1889 р. Колекція музею Карнавалє

У мережу будуть викладені постійні колекції таких музеїв, як Малий палац (Petit Palais), Карнавалє (Carnavalet), Коньяк-Же (Cognacq-Jay), Паризький музей сучасного мистецтва (Musée d'Art moderne de la ville de Paris).

Як підкреслює в своєму повідомленні AFP, музеї хочуть, щоб їхні зібрання стали краще відомі широкому загалу як у Франції, так і за кордоном.

Міські музеї програють у відвідуваності таким великим державним зібранням колекцій, як Лувр, Музей Орсе або Центр Помпіду.

"Операція "open content" дасть вільний доступ до наших фондів і дозволить будь-кому використовувати ці зображення без будь-яких технічних, юридичних або фінансових обмежень, в тому числі і з комерційними цілями", заявили в Paris Musées.

Спочатку агентство викладе 100 000 зображень, а потім файли будуть викладатися в міру оцифровування колекцій. Користувачі зможуть знайти потрібний їм твір за ключовими словами, наприклад, на ім'я художника або назвою музею, а потім завантажити зображення із додадою до нього довідку із зазначенням дати створення і інших відомостей. При використанні необхідно буде вказувати джерело файлу.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.