Рада ухвалила закон про збереження культурних цінностей у музеях Донбасу та Криму

Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збереження культурних цінностей)".

Відповідне рішення підтримали 304 народних депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Цим законом вносяться зміни до законів України "Про культуру", "Про музеї та музейну справу" в частині призначення керівників закладів культури, які перебувають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Документ визначає їхнє призначення за спрощеною процедурою, а також передачу Україні культурних цінностей, які збереглися в цих закладах.

Законом визначено, щоб Міністерство культури, молоді та спорту призначало керівників державних і комунальних закладів культури на тимчасово окупованих територіях Донбасу, Криму та Севастополя шляхом укладення з ними контракту на п'ять років або внесення змін до укладеного з ними контракту (якщо керівник очолює державний чи комунальний заклад на умовах сумісництва) після співбесіди.

Передбачається, що керівник державного чи комунального закладу культури може бути призначений керівником на умовах сумісництва в іншому державному чи комунальному закладі культури виключно відповідного функціонального спрямування.

Окрім того, закон встановлює, щоб на період тимчасової окупації Міністерство культури, молоді та спорту визначило з переліку музеїв, затвердженого урядом, головного зберігача музейних предметів і музейних колекцій, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, шляхом прийняття рішення про передачу на постійне або тимчасове зберігання.

Цей закон набуває чинності наступного дня після його опублікування в парламентській газеті "Голос України".

Проєкт закону №2187 у ВР зареєструвала група народних депутатів на чолі з головою з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександром Ткаченком 30 вересня з ініціативи Міністерства культури, молоді та спорту України.

29 жовтня гуманітарний комітет рекомендував Раді ухвалити цей законопроєкт за основу.

У першому читанні парламент ухвалив цей документ 30 жовтня.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.