“Вони вистояли! Не витримав бетон!”: Укрпошта вшанувала подвиг "кіборгів" новою маркою. ФОТО

"Укрпошта" вводить в обіг поштову марку "Вони вистояли! Не витримав бетон!" на вшанування подвигу "кіборгів" – захисників Донецького аеропорту, що боронили об'єкт 242 дні – з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили в пресслужбі "Укрпошти".

 

"Національний поштовий оператор 22 січня вводить в обіг поштову марку "Вони вистояли! Не витримав бетон!". Вона є даниною вшанування українських воїнів, які протягом 242 днів боронили Донецький аеропорт.

Укрпошта зображає на марках всі найважливіші знакові події України, зокрема з 2014 року видаються марки, присвячені українській армії, а цього разу – героїчним захисникам Донецького аеропорту", - йдеться в повідомленні.

Урочиста церемонія спецпогашення поштової марки відбудеться 22 січня о 14.00 у Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні за участю захисників Донецького летовища, ветеранів АТО/ООС, міністра інфраструктури України Владислава Криклія, міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Оксани Коляди, генерального директора Укрпошти Ігоря Смілянського, автора марки, графіка Андрія Єрмоленка та вихованців Київського військового ліцею ім. І. Богуна.

 

Тираж поштової марки – 130 000 примірників, вартість – 9 грн. До поштової марки випущено конверт "Перший день" та виготовлено штемпель спецпогашення.


Довідково. Бої за Донецький аеропорт тривали з травня 2014 року до 22 січня 2015 року і стали одними з найзапекліших і найтрагічніших в сучасній історії.

У ніч на 26 травня 2014 року угруповання проросійських сепаратистів здійснило спробу захопити летовище, авіасполучення на якому було припинено ще 6 травня.

З другої спроби бойовики зайняли частину приміщень будівлі. Вони в ультимативній формі вимагали від українських силовиків, які знаходилися в старому терміналі аеропорту, скласти зброю і здатися.

Український уряд, у свою чергу, теж висунув сепаратистам ультиматум про звільнення захоплених будівель. Жодна зі сторін не хотіла йти на поступки – розпочався бій.

У медіацентрі РНБО тоді заявили, що підрозділи армійського спецназу за підтримки бойової авіації завдали удару по терористах, які намагалися взяти під контроль міжнародний аеропорт Донецька. Була задіяна штурмова і армійська авіації, проведена висадка десанту.

Силами АТО внаслідок ефективної спецоперації було знищено третину сепаратистського батальйону "Восток". У лавах бойовиків почалася паніка, натомість українські військові підрозділи надійно закріпилися в районі аеропорту.

Тривалий час ситуація навколо летовища залишалася доволі спокійною. Серйозні штурми цього надзвичайно важливого стратегічного об'єкта розпочались вже після підписання Мінських домовленостей у вересні 2014 року.

Особливо жорстокими були бої після початку нового, 2015 року. 13 січня, після декількох місяців обстрілів, була зруйнована вежа, де майорів український прапор.

21 січня 2015 року військовослужбовці ЗС України з боями вийшли з території терміналів, оскільки їхні позиції були зруйновані і прострілювалися прямим наведенням.

У різний час в аеропорту і прилеглих Пісках воювали бійці 95-ї та 79-ї десантних бригад, воїни 3-го кропивницького полку спецпризначення і батальйону "Дніпро-1", артилеристи і танкісти 93-ї бригади, добровольці з ДУК "Правого сектору" і батальйону "ОУН", військові з інших частин.

Донецький аеропорт став своєрідним символом нескореності, зразком найвищого героїзму українських військових. Аеропорт називали "українськими Фермопілами", а мужніх захисників летовища супротивник назвав "кіборгами".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.