У перекладі звернення Зеленського до Дня Соборності Румунію назвали окупантом. Посол уже все пояснив. Переклад виправили

У Румунії та Молдові політики протестують проти вживання терміну «окупація» щодо дій Румунії в Буковині у 1918 році

У поширеному 22 січня Зверненні Президента України з нагоди Дня Соборності є такі слова "Невдовзі УНР залишила Київ під натиском більшовиків, більшість території Галичини зайняли польські війська. Північну Буковину – румуни, а Закарпаття відійшло Чехословаччині".

В англомовній версії частину цієї фрази Офіс Президента переклав "Northern Bucovina was occupied by Romanians" (Північна Буковина була окупована Румунією).

У самій Румунії через це зчинилась хвиля критичних висловлювань на адресу України та її чинного президента.

Молдовський політик Дорін Кіртоаке розкритикував історичну політику України, порівнявши її із політикою історичного ревізіонізму Росії.

Посол України в Румунії Олександр Банков пояснив ситуацією помилкою перекладу.

Помилковий переклад на сайті президента уже виправлено.

Довідка: Під час розпаду Австро-угорської імперії, 3 листопада 1918 року у Чернівцях відбулось Буковинське віче, на якому українці Буковини ухвалили приєднатися до України. 11 листопада Буковину зайняли румунські війська. 28 листопада Генеральний конгрес Буковини, у якому більшість складали румуни, проголосив унію з Румунією.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.