В Україні випустили поштову марку до 200-річчя відкриття Антарктиди

На центральному Головпоштамті в Києві відбулося спецпогашення поштової марки, поштової листівки та поштового конверта присвячених 200-річчю відкриття Антарктиди.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"200 років тому людство відкрило для себе не тільки Антарктиду, перші українці побачили цей континент. Нині Україна належить до того елітного клубу країн, які мають можливості поводити наукові дослідження планетарного масштабу.

Українська нація – одна з тих націй, які забезпечували науковий прогрес всього людства. Станом на сьогодні наша наступна 25-та наукова антарктична експедиція має середній вік учасників 40 років. Це унікальна можливість для наших учених, не емігруючи за кордон, перебуваючи в Україні, проводити наукові дослідження.

Це вікно можливостей, яке, на жаль, не так часто зустрічають наші науковці", - сказав на церемонії спецпогашення перший заступник міністра освіти та науки Юрій Полюхович.

Як зазначив на церемонії директор Національного антарктичного центру Євген Дикий, українці присутні в Антарктиді з самого її відкриття. Зокрема, в експедиції, яка у 1820 році підійшла до узбережжя Антарктиди, заступником командира був українець Іван Завадовський, також серед учасників експедиції Роберта Скотта, одного з першовідкривачів південного полюса, був українець Антон Омельченко з Полтавщини. "Зараз його правнук, теж Антон Омельченко, працює на станції "Академік Вернадський"", - розповів Дикий.

Також, за його словами, українці брали активну учать в антарктичних експедиціях та їх підготовці за часів Радянського союзу. Перша експедиція в Антарктиду під прапором України відбулася в 1996 році. У 2020 році в березні стартує 25-та, ювілейна, українська антарктична експедиція.

Один з учасників цього складу експедиції – геофізик Юрій Отруба – привезе на станцію пам'ятний конверт, листівку та марку з відбитком спеціального штемпеля з нагоди 200-річчя відкриття Антарктиди. На поштовій листівці та марці зображені субантарктичний пінгвін.

Марка випущена в кількості 130 тисяч екземплярів, коштує 9 грн, використовуватиметься для пересилання в межах України.


Довідково. Українська антарктична станція Академік Вернадський вже двічі була зображена на поштових марках – у 1996 році, коли Велика Британія передала Україні свою станцію "Фарадей", та в 2009 році з нагоди збереження полярних регіонів та льодовиків.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".