Польський посол у Німеччині нагадав послу РФ коли почалась Друга світова

Посол Республіки Польща в Берліні, професор Анджей Пшилембський звернувся до посла Російської Федерації Сєрґєя Нєчеєва з листом у відповідь на його обвинувачення.

Російський дипломат на шпальтах німецької преси напередодні звинуватив Польщу у фальсифікації історії. Лист польського посла оприлюднив суботній щоденник "Maerkische Oderzeitung", як повідомляє кореспондент Польського радіо в Берліні Вальдемар Машевський.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне
Джерело: 24-й канал

У своєму листі професор Пшилембський нагадав російському дипломатові, що Друга світова війна почалася не 1941, а 1939 року. Польський посол запевнив, що ніхто в Польщі не ігнорує роль Радянського Союзу в перемозі, але, як зазначив, "не можна заперечити історичного факту, що Радянський Союз напав на Польщу 17 вересня 1939 року, вводячи в дію постанови таємного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа".

Через це Польща не змогла далі захищатися. Далі Анджей Пшилембський пише в листі, що Росія повинна, врешті-решт, зрозуміти, що Друга світова війна почалася 1939 року, а не 1941.

Польський дипломат також зазначив, що вирішальним для закінчення війни не був внесок Росії, а внесок західних союзників. Винятком став Бранденбург через своє географічне положення.

Професор Анджей Пшилембський наголосив, що для Польщі війна не закінчилася 1945 року. "Тоді нас врятували від загибелі, але ми не могли розвивати вільну країну", – написав він у листі.

Нагадуємо, що Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не мав в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.