Польський посол у Німеччині нагадав послу РФ коли почалась Друга світова

Посол Республіки Польща в Берліні, професор Анджей Пшилембський звернувся до посла Російської Федерації Сєрґєя Нєчеєва з листом у відповідь на його обвинувачення.

Російський дипломат на шпальтах німецької преси напередодні звинуватив Польщу у фальсифікації історії. Лист польського посла оприлюднив суботній щоденник "Maerkische Oderzeitung", як повідомляє кореспондент Польського радіо в Берліні Вальдемар Машевський.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне
Джерело: 24-й канал

У своєму листі професор Пшилембський нагадав російському дипломатові, що Друга світова війна почалася не 1941, а 1939 року. Польський посол запевнив, що ніхто в Польщі не ігнорує роль Радянського Союзу в перемозі, але, як зазначив, "не можна заперечити історичного факту, що Радянський Союз напав на Польщу 17 вересня 1939 року, вводячи в дію постанови таємного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа".

Через це Польща не змогла далі захищатися. Далі Анджей Пшилембський пише в листі, що Росія повинна, врешті-решт, зрозуміти, що Друга світова війна почалася 1939 року, а не 1941.

Польський дипломат також зазначив, що вирішальним для закінчення війни не був внесок Росії, а внесок західних союзників. Винятком став Бранденбург через своє географічне положення.

Професор Анджей Пшилембський наголосив, що для Польщі війна не закінчилася 1945 року. "Тоді нас врятували від загибелі, але ми не могли розвивати вільну країну", – написав він у листі.

Нагадуємо, що Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не мав в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.