Польський посол у Німеччині нагадав послу РФ коли почалась Друга світова

Посол Республіки Польща в Берліні, професор Анджей Пшилембський звернувся до посла Російської Федерації Сєрґєя Нєчеєва з листом у відповідь на його обвинувачення.

Російський дипломат на шпальтах німецької преси напередодні звинуватив Польщу у фальсифікації історії. Лист польського посла оприлюднив суботній щоденник "Maerkische Oderzeitung", як повідомляє кореспондент Польського радіо в Берліні Вальдемар Машевський.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне
Джерело: 24-й канал

У своєму листі професор Пшилембський нагадав російському дипломатові, що Друга світова війна почалася не 1941, а 1939 року. Польський посол запевнив, що ніхто в Польщі не ігнорує роль Радянського Союзу в перемозі, але, як зазначив, "не можна заперечити історичного факту, що Радянський Союз напав на Польщу 17 вересня 1939 року, вводячи в дію постанови таємного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа".

Через це Польща не змогла далі захищатися. Далі Анджей Пшилембський пише в листі, що Росія повинна, врешті-решт, зрозуміти, що Друга світова війна почалася 1939 року, а не 1941.

Польський дипломат також зазначив, що вирішальним для закінчення війни не був внесок Росії, а внесок західних союзників. Винятком став Бранденбург через своє географічне положення.

Професор Анджей Пшилембський наголосив, що для Польщі війна не закінчилася 1945 року. "Тоді нас врятували від загибелі, але ми не могли розвивати вільну країну", – написав він у листі.

Нагадуємо, що Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не мав в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.