Польський посол у Німеччині нагадав послу РФ коли почалась Друга світова

Посол Республіки Польща в Берліні, професор Анджей Пшилембський звернувся до посла Російської Федерації Сєрґєя Нєчеєва з листом у відповідь на його обвинувачення.

Російський дипломат на шпальтах німецької преси напередодні звинуватив Польщу у фальсифікації історії. Лист польського посла оприлюднив суботній щоденник "Maerkische Oderzeitung", як повідомляє кореспондент Польського радіо в Берліні Вальдемар Машевський.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне
Джерело: 24-й канал

У своєму листі професор Пшилембський нагадав російському дипломатові, що Друга світова війна почалася не 1941, а 1939 року. Польський посол запевнив, що ніхто в Польщі не ігнорує роль Радянського Союзу в перемозі, але, як зазначив, "не можна заперечити історичного факту, що Радянський Союз напав на Польщу 17 вересня 1939 року, вводячи в дію постанови таємного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа".

Через це Польща не змогла далі захищатися. Далі Анджей Пшилембський пише в листі, що Росія повинна, врешті-решт, зрозуміти, що Друга світова війна почалася 1939 року, а не 1941.

Польський дипломат також зазначив, що вирішальним для закінчення війни не був внесок Росії, а внесок західних союзників. Винятком став Бранденбург через своє географічне положення.

Професор Анджей Пшилембський наголосив, що для Польщі війна не закінчилася 1945 року. "Тоді нас врятували від загибелі, але ми не могли розвивати вільну країну", – написав він у листі.

Нагадуємо, що Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не мав в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.