З Лук’янівського СІЗО зняли “народну” таблицю на честь повстання “холодноярців”. ФОТО

У понеділок, 10 лютого, під входом до Лук’янівського СІЗО в Києві відбувся мітинг громадських активістів, які вимагають встановити на слідчому ізоляторі меморіальну дошку на честь повстання “холодноярців” і старшин Армії УНР у цій тюрмі 1923 року.

Як передає "Новинарня", учасники зібрання висловили обурення з приводу того, що силовики зняли інформаційну таблицю, розміщену на мурі СІЗО напередодні, в річницю повстання.

 
Фото: "Новинарня"

Пам'ять про повстання героїв Холодного Яру під час повторної акції вшанували концертом фолк-гурту "Хорея козацька" (лідер – Тарас Компаніченко). Концерт під Лук'янівським СІЗО відбувся ввечері, попри дощ та сильний вітер, прийшли десятки небайдужих киян.

Організатором заходу став громадський рух "Захистимо Протасів Яр".

Представник громади Протасового Яру Роман Ратушний оголосив, що писатиме заяву про крадіжку встановленої  інформаційної дошки.

Водночас стало відомо, що за встановлення цієї дошки поліція оштрафувала самого Ратушного. Він також заявив, що буде оскаржувати штраф у суді.

Роман Ратушний показує на місце, де напередодні було встановлено інформаційну дошку
Роман Ратушний показує на місце, де напередодні було встановлено інформаційну дошку "холодноярцям"
ФОТО: "НОВИНАРНЯ"

Серед інших, на мітингу-концерті був присутній президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль.

Коваль розповів, що існує рішення КМДА за 1997 рік про те, що на Лук'янівському СІЗО за адресою вул. Дегтярівська, 13 має бути встановлена меморіальна дошка на честь повстання "холодноярців" 9 лютого 1923 року.

Коваль надав документи, які засвідчують існування такого рішення:

 
ФОТО: "НОВИНАРНЯ"
 
ФОТО: "НОВИНАРНЯ"

Депутат Київради Володимир Назаренко на акції пообіцяв викликати на комісію керівництво СІЗО за саботаж виконання цього рішення міської адміністрації.

Цього ж дня активісти заявили про намір за місяць встановити на мурі СІЗО повноцінну меморіальну дошку, оскільки мають дозвіл Київської міськдержадміністрації від 1997 року.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.