На Волині проклали понад 60-кілометровий маршрут стежками УПА. ФОТО

В урочищі Вовчак, що на Волині, презентували 64-кілометровий історико-краєзнавчий туристичний маршрут місцями бойової слави УПА – "Вовчак: "Волинська Січ".

Про це повідомляє пресслужба Українського інституту національної пам'яті.

 
Фото: УІНП

"Протяжність 64 км, 15 історичних пунктів, пішохідний та велосипедний формат проходження, маркування згідно з міжнародними стандартами — саме такий вигляд має відкритий 8 лютого 2020 року в легендарному урочищі Вовчак історико-краєзнавчий туристичний маршрут місцями бойової слави УПА. Маршрут має назву "Вовчак: "Волинська Січ", – йдеться в повідомленні.

Проєкт розробили ГО "Волинська фундація" та туристичний клуб "Антар" за підтримки Українського інституту національної пам'яті. Останній виготовив 20 тисяч буклетів з інформацією та мапою маршруту, вказівники й інформаційні стенди.

Також, за словами Павла Данильчука, ініціатора створення туристичного маршруту, невдовзі буде викладено його електронну версію з описом історичних пунктів та технічними характеристиками.

 
Фото: УІНП

Маршрут проходить через два райони – Локачинський і Турійський. У його межах відвідувачі зможуть пройти бойовими стежками Української повстанської армії, відвідати криївку в селі Губин, повстанську базу в селі Озютичі, братську могилу в селі Мочалки.

 
Фото: УІНП

Безпосередньо в урочищі Вовчак на огляд туристам запропонують дві автентичні хати-садиби часів Другої світової війни. Одну із них сюди перевезли з сусіднього села Ревушки.

За словами директора історико-культурного комплексу "Вовчак – Волинська Січ" Василя Мазурика, це та садиба, яка була збудована в селі Вовчак, а під час знищення цього села радянською владою її перевезли в село Ревушки. Тепер вона повернулася назад.

 
Фото: УІНП

"Іншу хату ми привезли з села Свійчів минулого року. На першому поверсі плануємо велику кімнату, де можна проводити гутірки, змурувати піч. На другому поверсі хочемо зробити хостел для туристів", – розповів Мазурик.


ДОВІДКА. Урочище Вовчак – місце базування однієї з перших повстанських баз підрозділів УПА під назвою "Січ". Воно розташоване на території колишнього села Вовчак, на межі Турійського і Володимир-Волинського районів Волинської області, і вважається місцем зародження УПА.

Нині на території відновленої бази повстанців діє історичний комплекс "Вовчак. Волинська Січ", де проводять патріотичні табори, конкурси патріотичної пісні, сюди приїжджають чимало екскурсантів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.