На Волині проклали понад 60-кілометровий маршрут стежками УПА. ФОТО

В урочищі Вовчак, що на Волині, презентували 64-кілометровий історико-краєзнавчий туристичний маршрут місцями бойової слави УПА – "Вовчак: "Волинська Січ".

Про це повідомляє пресслужба Українського інституту національної пам'яті.

 
Фото: УІНП

"Протяжність 64 км, 15 історичних пунктів, пішохідний та велосипедний формат проходження, маркування згідно з міжнародними стандартами — саме такий вигляд має відкритий 8 лютого 2020 року в легендарному урочищі Вовчак історико-краєзнавчий туристичний маршрут місцями бойової слави УПА. Маршрут має назву "Вовчак: "Волинська Січ", – йдеться в повідомленні.

Проєкт розробили ГО "Волинська фундація" та туристичний клуб "Антар" за підтримки Українського інституту національної пам'яті. Останній виготовив 20 тисяч буклетів з інформацією та мапою маршруту, вказівники й інформаційні стенди.

Також, за словами Павла Данильчука, ініціатора створення туристичного маршруту, невдовзі буде викладено його електронну версію з описом історичних пунктів та технічними характеристиками.

 
Фото: УІНП

Маршрут проходить через два райони – Локачинський і Турійський. У його межах відвідувачі зможуть пройти бойовими стежками Української повстанської армії, відвідати криївку в селі Губин, повстанську базу в селі Озютичі, братську могилу в селі Мочалки.

 
Фото: УІНП

Безпосередньо в урочищі Вовчак на огляд туристам запропонують дві автентичні хати-садиби часів Другої світової війни. Одну із них сюди перевезли з сусіднього села Ревушки.

За словами директора історико-культурного комплексу "Вовчак – Волинська Січ" Василя Мазурика, це та садиба, яка була збудована в селі Вовчак, а під час знищення цього села радянською владою її перевезли в село Ревушки. Тепер вона повернулася назад.

 
Фото: УІНП

"Іншу хату ми привезли з села Свійчів минулого року. На першому поверсі плануємо велику кімнату, де можна проводити гутірки, змурувати піч. На другому поверсі хочемо зробити хостел для туристів", – розповів Мазурик.


ДОВІДКА. Урочище Вовчак – місце базування однієї з перших повстанських баз підрозділів УПА під назвою "Січ". Воно розташоване на території колишнього села Вовчак, на межі Турійського і Володимир-Волинського районів Волинської області, і вважається місцем зародження УПА.

Нині на території відновленої бази повстанців діє історичний комплекс "Вовчак. Волинська Січ", де проводять патріотичні табори, конкурси патріотичної пісні, сюди приїжджають чимало екскурсантів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.