АНОНС: У Львові покажуть документальний фільм "Герої не вмирають"

У Львові відбудеться перегляд документального фільму "Герої не вмирають" за участі його продюсера і автора Володимира Чистиліна. Львів’ян за гостей міста запрошують до безкоштовних кінопоказів.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори.

 

Фільм ʺГерої не вмираютьʺ є першим дослідженням внутрішнього голосу драйверів української революції. Це кінострічка про життя і смерть трьох харків'ян — Владислава Зубенко, Євгена Котляра і Юрія Паращука, які загинули за свободу та незалежність України під час розстрілу Небесної Сотні 20 лютого 2014 року.

ʺНаш фільм позували центральні канали, презентували у різних кінцях світу. Ми дуже хотіли показати цю стрічку у Львові, тому раді, що зараз маємо таку нагоду.

Це, на перший погляд, жива історія трьох харків'ян, які загинули під час Революції гідності, яку ми зняли по гарячих слідах впродовж 2014−2015 років. Але насправді це історія про всіх нас, про нерв, біль та емоцію Майдануʺ, — розповідає автор і продюсер фільму, журналіст Володимир Чистилін.


Час: 7 березня, субота, 18.30


Місце: Кінопалац ім. Довженка, проспект Червоної Калини, 81, Львів


Вхід вільний

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.