Путін назвав нісенітницею слова Зеленського про звільнення Аушвіца українцями

Президент Росії Володимир Путін назвав заяву президента України Володимира Зеленського про роль українців у визволенні концтабору Аушвіц "нісенітницею, обумовленою поточною політичною кон'юнктурою".

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на інтерв'ю Путіна ТАСС.

 

"Ми ж розуміємо, що це нісенітниця. Ми розуміємо, що все це – кон'юнктура сьогоднішнього дня.

Я знаю, що відбувається в серцях у людей, які воювали з нацизмом зі зброєю в руках. Для них це плювок" – заявив Путін.

На думку Путіна, при цьому люди в Україні "бояться розкрити рота" у відповідь на такі заяви, "тому що відразу переслідування почнеться".

Він також припустив, що Зеленський дозволяє собі такі висловлювання, тому що йому "хочеться бути таким благообразним для чинного сьогодні керівництва Польщі, яке здійснює, на мій погляд, дуже велику помилку".

Путін зазначив, що спокійно поставився до того, що влада Польщі не покликали його на заходи в пам'ять про звільнення Аушвіца.


Нагадуємо, що 26 cічня президент України Володимир Зеленський, виступаючи з промовою на заходах в Польщі на честь 75-ї річниці визволення в'язнів концтабору Аушвіц-Біркенау (Освенцим), згадав командира танка Т-34 Ігоря Побірченка, який разом з екіпажем першим розбив ворота концтабору Аушвіц, і солдатів ударного батальйону 100-ї Львівської дивізії, які увійшли в табір під керівництвом полтавчанина єврейського походження Анатолія Шапіро та які разом з бійцями 322-ї дивізії Першого українського фронту звільняли табір.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.